Після здобуття Україною незалежності проблема соціально-економічного розвитку села набула особливої актуальності. Адже питання забезпечення функціонування та розвитку соціальної сфери є одним із головних на шляху до відродження українського села. Нинішній стан соціальної інфраструктури в сільській місцевості характеризується глибоким занепадом об’єктів соціального призначення та згортанням різних видів послуг. Про ситуацію із залученням інвестицій у розвиток агропромислового комплексу, складну процедуру оформлення спадщини, проблему зайнятості сільського населення, а також перспективи розвитку тваринництва ми поспілкувалися із заслуженим працівником сільського господарства, народним депутатом України фракції Народної Партії у Верховній Раді України Василем Шпаком.

- У лютому цього року Росія відмовилася від імпорту українських сирів. Цей конфлікт негативно позначився на економіці сільськогосподарських підприємств та селянських господарств, спричинивши збитковість виробництва й реалізації молока. Василю Федоровичу, чи вирішено цю проблему на сьогодні?

- На мою думку, сирна криза має дві складові. Перша – це проблема молочних підприємств, які постачали сир до Росії, а також уклали певні договори з цією державою, які, на жаль, не виконуються, не здійснено розрахунки за сир. І друга складова – проблема виробника, який постачав молоко цим підприємствам.

Стосовно першої проблеми, то протягом кількох місяців велися перемовини з Російською Федерацією щодо врегулювання ситуації. В Україну тоді приїжджали фахівці з Росії та брали зразки сирів на аналіз, щоб дослідити українську продукцію, шукали певні компромісні рішення. Я вважаю, що було досягнуто в першу чергу політичного компромісу. Але на сьогодні, наскільки мені відомо, цю проблему вирішено лише на 10%. Адже відповідно до тих договорів, які було підписано раніше, лише 10% від загального обсягу постачання вітчизняної сирної продукції надходить до Росії.

Щодо другої проблеми, то можна сказати, що підприємства, які заборгували товаровиробнику кошти за молоко, також не розраховуються. По Хмельниччині це становить близько 15 млн гривень. Товаровиробник не повинен чекати більше 60 днів для розрахунку за молоко. Це питання має бути врегульовано на державному рівні.

На сьогодні структура аграрного сектору не забезпечує стабільну економіку сільськогосподарського виробництва. Нам необхідно повернутися до структури сільськогосподарського виробництва і створити гідні умови, щоб товаровиробник був упевнений, що його продукція забезпечить гарантований прибуток та певну рентабельність.

- Ви внесли на розгляд парламенту законопроект щодо стимулювання розвитку молочного і м’ясного скотарства. У разі прийняття цього документа, на що буде спрямовано бюджетні дотації?

- У разі прийняття цього законопроекту діятиме норма щодо формування однієї дотації у тваринництві. Адже сьогодні дотується і народження телят, і якість молока, і переробні підприємства на відшкодування вартості продукції тощо. Наші фахівці в галузі тваринництва порахували, що на утримання однієї корови потрібно надавати дотації у сумі близько 6 000 грн на рік. А я вважаю, що нам необхідно спростити схему дотацій. Так, скажімо, якщо в колективному секторі корова дає 7,5 тис. кг молока на рік, то її необхідно дотувати у розмірі 6 тис. грн, а якщо дає менше молока – відповідно і дотація має бути меншою. Але якщо корова дає менше 3 000 кг молока, то вона є нерентабельною і її не потрібно дотувати. Іншу схему надання дотацій необхідно виробити для приватного сільськогосподарського виробника. Так, наприклад, йому можна дати дотацію на реалізацію молока. У своєму законопроекті я передбачаю лише одну норму, яка б задовольнила і один сектор, що виробляє молоко, й інший. На сьогодні тваринницька галузь як ніколи потребує дотацій, оскільки без них вона не зможе працювати.

- Над якими новими законодавчими ініціативами ви плануєте працювати під час наступної сесії Верховної Ради України?

- Планую продовжити працювати над питаннями тваринницької галузі. Я хочу, щоб мій законопроект щодо розвитку тваринництва було розглянуто в парламенті на наступній сесії. Окрім цього, готую пропозицію щодо структури організації сільськогосподарського виробництва. Також працюю над внесенням змін до закону щодо створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Створення таких кооперативів дасть можливість селянам згуртуватися і самостійно займатися сільськогосподарським виробництвом. Так, скажімо, на сьогодні в Україні 2,5 млн людей кожен окремо продають молоко, а після створення кооперативів молоко продаватимуть 10 тис. таких сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. За таких умов держава зможе контролювати діяльність цих організацій, укладати з ними відповідні угоди щодо співпраці та стежити, хто потребує певної підтримки.

- Виступаючи з парламентської трибуни, ви наголошували на необхідності спрощення процедури оформлення спадщини для людей, які проживають на селі. Розкажіть про ваше бачення врегулювання цього питання.

- Після свого виступу в парламенті з цього питання я вирішив внести проект закону щодо спрощеної системи оформлення спадщини. На жаль, іноді Верховна Рада та уряд приймають такі рішення, які заводять людей у глухий кут. Адже на сьогодні процедура оформлення спадщини триває до півтора року, а вартість послуг на оформлення всіх необхідних документів є непосильною для багатьох громадян.

Дослідивши це питання, я вирішив внести на розгляд У Верховній Раді законопроект, який передбачає повернення права нотаріальної дії сільським радам. Адже основні функції сільської ради – організація життя та інтересів громади. Вважаю, що в сільській раді має працювати юрист, оскільки в селян є безліч питань, пов’язаних не лише з оформленням спадщини, а й інших, які виникають у відносинах фізичних і юридичних осіб.

- Незважаючи на те, що Україна є аграрною державою, в сільській місцевості доволі високий рівень безробіття. На вашу думку, що заважає вирішенню цієї проблеми?

- Перш за все вирішенню цієї проблеми заважає структура організації виробництва не лише на селі, а й у промисловості. Ми маємо повернутися до промислового виробництва. Адже раніше в кожному районі працювали підприємства з переробки молока, консервні заводи, хлібзаводи тощо. Раніше ми мали 28 млн великої рогатої худоби, а зараз 5 млн, мали 29 млн свиней, а на сьогодні маємо лише 5 мільйонів. Якщо ми сьогодні повернемо переробні підприємства, тоді в нас з’являться робочі місця на селі, і люди не будуть виїжджати за кордон, аби заробити якусь копійку.

- Восени відбудуться вибори до Верховної Ради України за новими правилами, адже половину депутатів обиратимуть за партійними списками, а іншу половину – в одномандатних виборчих округах. Як ви вважаєте, наскільки зміниться якісний склад парламенту наступного скликання?

- На мою думку, запровадження мажоритарної виборчої системи є значним позитивом. Адже там, де люди самі обирають, вони спілкуються із кандидатами в депутати. Відповідно громадяни розуміють, чи варто їм того чи іншого кандидата делегувати до Верховної Ради.

Взагалі нашій державі, враховуючи її економічний стан, треба опиратися на людський фактор для того, щоб у Верховній Раді були досвідчені фахівці, добросовісні люди та відповідальні патріоти України. Я переконаний, що в майбутньому ми маємо перейти до обрання народних депутатів шляхом прямого голосування.

- Чи плануєте ви брати участь у майбутніх виборчих перегонах?

- Так, я прийняв рішення брати участь у виборах по Старокостянтинівському мажоритарному округу Хмельницької області. Наразі я працюю в цьому окрузі, постійно зустрічаюсь із місцевими мешканцями, вирішую їхні проблеми. На мою думку, цей округ мав би бути Деражнянським, але його чомусь зробили Старокостянтинівським. Мені здається, що на сьогодні не зовсім правильно сформовано округи на Хмельниччині, оскільки є такі, що “перескакують” через певні райони. На мою думку, формування виборчих округів відбулося відповідно до чиїхось інтересів.

- Як очільник Хмельницької регіональної організації Народної Партії, які ви ставите завдання перед організацією у передвиборчий період? Що для вас є пріоритетом у партійній роботі?

- На сьогодні в більшості мажоритарних округів ми маємо висунути своїх кандидатів. Зокрема, по п’ятьох округах із семи в Хмельницькій області ми вже їх маємо. Працюємо над кандидатурами по інших округах. Народна Партія як по Хмельницькій області, так і в цілому по Україні посідає третє місце за кількістю депутатів місцевих рад. Це свідчить про високий рівень роботи партійної організації. Зараз працюємо над підготовкою до виборів, написанням передвиборчої програми Хмельницької обласної партійної організації, з якою будемо йти до людей. Ми маємо провести плідну роботу та зробити все, аби наші представники здобули мандати у Верховній Раді України.

Розмову вела ЛЕСЯ КІХНО,

фото автора

Газета «Народна» №26 (356) від 7 липня 2012 р.

http://www.narodna.in.ua/articles/vasil-shpak-mi-maiemo-povernutisya-do-promislovogo-virobnictva.html