Минулого року в нашій країні прийняли пенсійну реформу, в результаті чого жінки та чоловіки стали іти на пенсію пізніше. Нібито гарна задумка, оскільки у п’ятдесят працівники мають досвід і є фахівцями своєї справи, діти вже дорослі, тому можна і віддатися улюбленій роботі. Але, виявляється, роботодавці не дуже охоче беруть на роботу мудрих та досвідчених працівників, адже всі хочуть «молодих і досвідчених до 30 років».

З іншого боку молоді перспективні випускники вишів, із свіжими дипломами та знаннями, сповнені ідей, розумники та розумниці також не можуть працевлаштуватися, тому що на потенційних місцях, де їх мали б чекати із щирими обіймами, «сидять» чекають пенсії старші колеги, яким було подовжено пенсійний вік.

На Чернігівщині із пенсійним віком склалася ситуація чи не найгірша в Україні.

По-перше, у нас найбільша кількість пенсіонерів – майже третина. По-друге, на 1000 працюючих в області припадає 1500 непрацюючих. І це при тому, що безробіття тільки зростає через нестачу робочих місць. На одну вакансію подекуди конкурс не гірше ніж у престижних вишах.

Сюди ще й додається проблема скорочення робочих місць, закриття та збанкрутіння підприємств, як це сталося на Чернігівщині з найбільш потужними виробниками: одні знаходяться в стані очікування інвесторів, інші шукають замовлення. Але найбільше в цій ситуації страждають люди. Там, де колись працювали десятки тисяч, сьогодні добре, якщо працює тисяча робітників. Отже, кількість працюючих скорочується і це впливає не лише на зайнятість населення, а і на відрахування до пенсійного фонду. Відповідно, на забезпечення регулярними виплатами.

Про проблему пенсійного віку ми спілкувалися із керівником Чернігівської обласної організації Народної Партії Олександром Кириченком.

- В Чернігівському регіоні великі підприємства зупинили свою діяльність. В результаті тисячі людей, як правило старшого віку, опинилися на вулиці. Допомога на безробіття швидко закінчилася, а робота так і не знайшлася, адже попит на працівників старше п’ятдесяти років зовсім невеликий, - говорить Олександр Володимирович. –І я переконаний, що ці люди сподівалися, що через рік-два за гідну працю вони отримають, врешті-решт, заслужену пенсію. Але реформа все змінила: відтак, питання збільшення пенсійного віку на цьому тлі є дуже болісним. І тепер потенційні пенсіонери будуть ще кілька років чекати на гарантовані державою виплати.

Олександр Кириченко упевнений, що для подолання пенсійної кризи потрібно не тільки підвищувати пенсійний вік, що з одного боку призводить до зменшення пенсіонерів, а з іншого практично збільшує армію безробітних. Необхідно збільшувати кількість працюючих, що в свою чергу призведе до збільшення заробітної плати та нарахувань до Пенсійного фонду.

- За законом Оукена зростання безробіття на 1% призводить до падіння валового внутрішнього продукту на 2,5%. А тому збільшення кількості зайнятих – це значно ефективніше, ніж скорочення кількості пенсіонерів», - упевнений Олександр Кириченко.

На його думку першим і найбільш необхідним кроком у вирішенні проблеми зайнятості – зробити дефіцит робочої сили, аби людина мала змогу вибирати, де працювати і скільки отримувати. В свою чергу, вирішення проблеми безробіття і скорочення робочих місць потребує втручання на законодавчому рівні.

- Для того щоб зупинити нездорову тенденцію, коли підприємства стоять і людям нема де працювати, обов’язково треба прийняти закон про те, що підприємства, які не діють протягом одного-двох років, слід вилучати на користь держави, - каже Олександр Кириченко. - Якщо підприємство опинилися «не в тих руках», і вони (ці руки) завалили роботу – скорочують працівників, знижують обсяги виробництва – треба повернути його в руки державі. А потім передати тому власнику, який гарантуватиме відновлення роботи підприємства, створюватиме нові робочі місця і залучатиме працівників. Подібним прикладом може бути і ситуація із землею: якщо земля не обробляється протягом одного року, то розривається договір з орендарем і передається в оренду іншому господарю, який більш відповідально до цього ставиться.

Отже, якщо роботодавець буде зацікавлений у створенні нових робочих місць, підтримці підприємства у активному стані, пошуку нових можливостей для отримання прибутків та збереженні потенціалу, тоді і про підвищення пенсійного віку ніхто дорікати не стане, бо конкуренція серед роботодавців в боротьбі за гарного працівника, фахівця своєї справи, буде сприяти покращенню умов праці, збільшенню соціальної відповідальності підприємств та пенсійного забезпечення непрацюючих.

Марина Котова

громадсько-політичне видання «Чернігівщина народна»,

№1 від 17.08.2012 року