- Олександре Васильовичу, як Ви загалом охарактеризуєте події в Україні за останні півроку?

- Події останніх півроку не виникли за один день. Протестні настрої назрівали протягом останніх трьох років після передостанніх президентських виборів, коли встановилася влада Партії регіонів. Влада не йшла на побудову демократичної правової держави, а йшла на те, щоб державу зробити тоталітарною. І як результат цього - Україна опинилася на порозі складних політичних випробувань. Люди не витримали приниження і вийшли на Майдан. Пам’ятаєте як сказав відомий політолог Френсіс Фукуяма: «Не привиди Господь вам жити в епоху змін».  Саме нам і випало жити в такий час. Та хочу зазначити, що без цих змін в країні та в суспільстві ми би далеко не зайшли. Ми вже були однією ногою в трясовині, перетворювалися на тоталітарну державу азійського типу. Так, ці зміни болючі, нажаль, з людськими жертвами та й попрацювати ще доведеться добряче, щоб навести лад, і все ж таки - це крок вперед, а не в прірву. Хочу в це вірити і вірю. Хочу вірити, що всі, хто загинув за вільну нову Україну, не даремно віддали свої життя і новообраний Президент не зрадить їх, їхні родини, нас і самого себе.

Майдан довів, що українці здатні дати відсіч будь-якому гангстерському режиму, де добре живуть ті, хто краде, а решта спонсорує їхню розкіш. Я переконаний, що наступний крок громади на місцях – повна люстрація тих чиновників, хто себе дискредитував. Досить приниження. Люди чекають на зміни. Майбутнє України - чесні суди, прозора влада, дієве самоврядування, підконтрольне громаді чиновництво і гідна оплата чесної праці. Це і є європейський вибір.

Потрібно зараз швидко починати реформи і боротися з корупцією. Також для того аби Україна сьогодні була в змозі протистояти агресії Росії, вона має бути консолідованою.

Українці повинні усвідомити, що Східна і Західна Україна - це одне ціле. Україна – це багатонаціональна держава. Місця під сонцем вистачить всім. Та й свідомі донеччани, незалежно від мови, якою вони спілкуються, почали вже усвідомлювати усю серйозність ситуації. Головне, щоб це зрозуміла решта людей, які потрапили під вплив інформаційної війни з боку Кремля.

- То що на Вашу думку спричинило виникнення ситуації в якій ми сьогодні опинилися

З самого початку становлення Незалежності в 1992 році Росія розглядала Україну як свою невід’ємну частину. Сепаратизм в східних областях країни виник не за один день. Після приходу до влади Януковича імперський пресинг посилився. Колишня влада навмисне не роз’яснювала на Сході чи Півдні чому народ масово їхав на Майдан. Ті, хто до останнього тримався за стару бандитську владу, створили на Сході країни образ ворога — бандерівців й фашистів і ще додали страшилок про «Правий сектор».

Вони навмисне протиставляли різні за ментальністю регіони. Саме ця влада і винна в смертях людей, в побитті студентів. Винні також ті, хто відправляв чиновників та бюджетників на анти майдани, бо саме вони є посібниками вбивць. Це ті політики, хто вбивав наш дух свободи, кому не вигідна була і ніколи не буде вигідною громадянська свідомість та активність. Бо їм страшно розпрощатися з кріслами та коритами. І не можна сьогодні допустити аби ці пристосуванці знов прилаштувалися і продовжували під’їдати суспільство зсередини.

- Щодо ситуації з півостровом Крим? Ваша особиста думка?

Події в Криму показали нам справжнє обличчя російської влади. І це означає, що вже ніхто не коливається в який бік рухатися: в бік Азії чи до Європи. Залишається єдиний шлях – шлях до європейських цінностей. За лічені тижні зробили те, на що раніше чекали би роками: підняли боєздатність нашої армії більше ніж за чотири попередні роки. Загроза згуртувала все суспільство, а створені війною екстремальні умови не залишають політикам часу на розкачку.

Неприємно те, що конфлікт з Росією можливо ще буде тривати. Тому завдання нової влади - прискорити реформи. І якщо кримчани обрали собі за зразок Абхазію чи Придністров’я, яких Росія використала та кинула, то ми маємо обрати за зразок країни Центральної Європи, які в свій час швидко і ефективно реформувалися і мають від цього хороший економічний і соціальний ефект. Багато українців подорожує країнами Європи і бачать, що у європейців дійсно є що запозичити. Подивіться на їхні дороги, обслуговування, у них легко вести бізнес, а які у них стандарти в промисловості. Недарма діти політиків, які насаджують сепаратизм в нашій країні, вчаться за кордоном. А де мешкають діти російської політичної верхівки? У всіх них є тепленькі місця в Європі чи США. То кому вони будуть розповідати казочки про загниваючий Захід?

А щодо Криму, то у нас все одно буде можливість повернути його назад. Де-юре Крим назавжди залишатиметься українським – це визнає і завжди визнаватиме світова спільнота. А щоб Крим повернути де-факто – нам знову ж таки потрібно успішно провести реформи.

Я не вірю в «процвітання» Криму без України. Кремль відламав шматок від України та дати раду тій території не зможе. Інвестори ж, в свою чергу, не будуть вкладати кошти в тимчасово окуповану «гарячу точку».

- Як на Вашу думку далі будуть розгортатися події в країні в цілому?

- Перш за все я хочу висловити глибоке співчуття сім’ям загиблих. Це велике горе не тільки для їхніх родин - гинуть найкращі сини України.

А щодо подальших подій, маю надію на те, що за декілька років з’явиться нова якість політики і політиків, яку принесе з собою та молодь, яка пройшла Майдан. У всі часи молодь ставала рушійною силою у боротьбі з несправедливістю і вважаю, що саме сьогодні в молодіжному середовищі народжуються українські політики нового зразка, нового способу мислення. Дай Боже щоб ми не втратили сьогодні наш останній шанс на розбудову дійсно незалежної, демократичної держави без корупції і щоб нашу молодь не приручили політики-корупціонери, яким не вигідно бачити конкуренцію.

Майдан вкотре підтвердив, що українці мають величезну силу духу і здатні відстоювати загальнолюдські цінності і свої національні інтереси. Тож і влада повинна розуміти, що має віддавати пріоритет національним цінностям. Якщо влада віддає перевагу чисто грошам, орієнтується на особисте збагачення, то це рано чи пізно знов викличе в народі протест. Народ, який не мириться з рабством, завжди знаходить повагу і самоповагу. Тому керівництво країни не повинно своїми діями чи бездіяльністю доводити народ до повстання. Нам зараз потрібен спокій, мир та гарантії з боку влади, що ми рухаємося в напрямку реформ, до цивілізованого суспільства, де не паразитує верхівка на людях і де немає корупції. Одне з перших завдань - перетворити економічну систему з кримінальної на ринкову, відродити малий та середній бізнес, дати людям можливість захищати себе в справедливому суді. Це наш шлях до прогресу, до вдосконалення самих себе і до майбутнього, на яке ми всі з вами заслуговуємо.

А своїм землякам хочу подякувати за те, що ми є одне в одного, що ми є у нашої Бучі, а Буча є у нас. Це місто поріднило нас, тож будьмо не просто сусідами, а родиною. І майбутнє в нашому спільному домі залежить від нас самих. Чи ми і надалі залишатимемося німими спостерігачами подій у місті чи почнемо нову Україну з себе і з Бучі.

Добра, миру та затишку кожній бучанській родині!

Спілкувалась Інна Шевченко