В Україні набуває поширення процес, який можна назвати "міжвідомчими війнами". Найбільшого розголосу набув випадок з "ментовськими війнами", а також випадок з пошуку "крайнього відомства" у зриві сертифікованого електронного декларування статків.

"Ментовські війни" власне розпочали цю міжвідомчу конфліктну епопею. Спочатку НАБУпобило ГПУ, потім з помсти ГПУ побило НАБУ. Що тут скажеш? Бий свій свого, щоб Росія боялася!

А недавно міжвідомчі війни з іншої причини охопили ще більше відомств. Почалася епопеяз пошуку цапа-відбувайла у справі про зрив електронного декларування статків. Тут набір учасників протистояння ширший – НАЗК, Держспецзв'язок, РНБОУ, Президент України. Ситуація міжвідомчої війни вийшла навіть за межі України – представники "Transparency International Україна" почали вказувати українській владі, кого слід відправити у відставку, як і зазвичай, без будь-якої критичної реакції на це як депутатів, так і виконавчої влади в особі Президента та Прем'єр-міністра.

Відомства почали валити одне на одне свою провину за цей зрив. Це майбуть так пан Гройсман показує нам всім, як потрібно "керувати державою"?

І в тому, і в іншому випадку це не просто саботаж чиновників. Тут інше.

В першому випадку недавно обране і цнотливе поки що в плані корупції НАБУ хоче довести корумпованість ГПУ, яка у відповідь хоче довести, що НАБУ власне не таке вже й цнотливе. ГПУ підключила до справи СБУ, яка замість того, щоб ловити російських терористів, заходилася перевіряти НАБУ і показала, що одна пані з НАБУ не така вже й цнотлива в сенсі корупції.

Це справжні "ментовські війни". Хто далі підключиться до цієї війни – МВС чи може Спеціалізована Антикорупційна Прокуратура оголосить автономію всередині Генеральної Прокуратури? Це так пан Луценко нам показує, як потрібно розслідувати корупцію?

В другому випадку причетні до запуску відповідальної електронної звітності чиновники "запустили дурочку", мета якої – якомога довше саботувати електронне декларування статків, бо воно не вигідне корумпованим чиновникам. Тобто відповідальні за запуск електронного декларування статків чиновники просто виконують колективне замовлення всіх корумпованих чиновників у вигляді саботажу цієї системи, подання неправдивої інформації до якої тягне за собою правову відповідальність.

"Міжвідомчі війни" – це не що інше, як продовження політичної кризи, яка не була і не могла бути подолана в ситуації парламентської контрреволюції та олігархічного консенсусу. Причина "міжвідомчих війн" – незавершений процес люстрації в Україні, який в ситуації контрреволюції став заблокованим і, що називається, "спускається на гальмах" на тлі риторики про нібито продовження люстрації та боротьбу з корупцією.

Міжвідомчі війни мають три причини свого виникнення в Україні: 1) беззастережна публічність дій влади і неослабний громадський тиск на чиновників; 2) загострення суперечностей між новими та старими структурами у владі на тлі необорної публічності та безпрецедентного громадського тиску; 3) заблокований процес люстрації влади (особливо в правовому її сегменті) в ситуації контрреволюції та напруження з Росією.

Кожен виток міжвідомчих війн має призводити до люстраційних рішень. Саботаж чиновників не подолати без рішучих кроків щодо саботажників.

Ситуація ускладнюється посиленням напруженості у відносинах Росії з Україною. Водночас саме цей час – є шансом для України. Поки Росія слабка і реально на повномасшатбну війну навряд чи здатна, необхідні дострокові парламентські та президентські перевибори, а також продовження процесу люстрації.

Сергій Дацюк

http://blogs.pravda.com.ua/