Розсилка

підписатися

RSS-стрічка новин з сайту

Наші партнери
Тижневик "Народна"
ДУМАТИ ТРЕБА. ДУМАТИ!

26.01.2018

Схоже, що кампанія з «деокупацією Донбасу» у вигляді закону завершилась, хоча його остаточну редакцію мало хто бачив. Але її вправно відпрацювали ті, хто знає про закон із коментарів. У тому числі від нардепів, 90% з яких на його прикладі, утім, як і інших документів, не продемонстрували своє уміння взагалі щось читати з того, що належить за їх призначенням.

Тому вважаю за доцільне привернути увагу до декількох моментів.

Перший – наполегливі твердження, що закон не суперечить мінському процесу можна було б приймати, якщо не враховувати факт того, що він їх взагалі не передбачає. Тобто мирний шлях розв’язання проблеми виключається. Залишаються лише два інших – тримати все, як є, та війна. Закон якраз фактично і орієнтує на останній варіант.

У цьому зв’язку обмежусь лише наведенням думки відомого американського дипломата й вченого Джорджа Кеннана: «переможці та переможені – однаково приречені на те, щоб вийти з війни збіднілими й ще більш далекими від досягнення тих цілей, котрі ми собі ставили; що як з перемогою, так і з поразкою, пов’язані майже рівні біди і що найблискучіша воєнна перемога не може дати нам право дивитися у майбутнє з іншими почуттями, ніж горе й приниження за те, що відбулося, ніж усвідомлення того, що шлях, який веде до кращого миру, довгий і складний та що він не був би таким складним й довгим, коли б нам вдалося уникнути воєнної катастрофи».

Другий момент – нинішній рівень недовіри до влади, що підтверджують останні соціологічні дослідження, є ключовою перепоною визнання й підтримки взагалі будь-яких дій у цьому питанні. Наївно розраховувати на перемоги, не маючи на своєму боці народу.

Третє – влада демонструє наміри продовжувати боротися за території, а не за людей. Вона так і не зуміла вникнути і перейнятися становищем тих, хто живе на не підконтрольній Україні частині Донбасу. Контрпродуктивними виглядають й всі різноманітні спроби поділити жителів регіону на колаборантів й союзників.

Такі спрощені до межі воєнно-політичні доктрини й дитячі уявлення щодо заходів повернення в лоно держави Донбасу не дадуть бажаного результату. А до цього ще й призведуть до розчарувань у союзницьких колах.

Так що думати треба перед тим, як приймати подібні рішення, прораховувати результати і наслідки. Думати про увесь народ і Україну, а не про те, щоб утриматись у «сідлі» войовничим гарцюванням.

Володимир Литвин, Голова Народної Партії

Топ - новина
Володимир Литвин, - Жонглювання подібним становить пряму загрозу Україні як державі

05.10.2018

«Наставники» України демонструють свої ознаки виборчої кампанії, діставши зі скрині завжди потрібне мовне питання, доточивши його до релігійного, від якого вони, згідно статті 35 Конституції України, взагалі повинні бути відокремленими.

Публікації
Росія – це окрема орда

22.10.2018 

Як українцям відновити історичну справедливість та побороти вплив кількасотрічної московської пропаганди?