Розсилка

підписатися

RSS-стрічка новин з сайту

Наші партнери
Тижневик "Народна"
ПРО ЩО БОЯТЬСЯ ГОВОРИТИ ОЛІГАРХІЧНІ Й ГРАНТОЇДСЬКІ ЗМІ або ТЕМИ НОВОГО СУСПІЛЬНОГО ДИСКУРСУ

02.03.2018

НОВИЙ СУСПІЛЬНИЙ ДОГОВІР – не плутати зі змінами до Конституції, бо остання є юридичним закріпленням того чи іншого суспільного договору (суспільних взаємовідносин). А якщо такого не відбулося, то й закріплювати нема чого, хоч скільки ту бідну Конституцію не змінюй. 

Так от, чи сформульовані в нас основні засади нових суспільних відносин? Ні! То давайте перестанемо всією країною підігрувати владі з заїждженою платівкою – змінами до Конституції, а розпочнімо процес формування цивілізаційних та проривних взаємовідносин в трикутнику: 1. Суспільні взаємини (людина, громада, влада) 2. Економічна система, як основа життєзабезпечення суспільства 3. Правове регулювання цих відносин. 
Почнімо хоча б з відповідей на питання пріоритетів: приватне чи суспільне? Громадське чи державне? Власники чи наймані працівники? Адже після цього нам необхідно буде дати відповіді на такі питання:
РОЗПОДІЛ СУСПІЛЬНИХ БЛАГ – Чому в розвинутих суспільствах від 60 до 80% валового внутрішнього продукту повертається йому у вигляді зарплат і пенсій, а в нас суспільству залишають не більше 30%, а решту «дерибанять» олігархи й держчиновники? Чи може на такому соціально-економічному базисі виникнути новий суспільний договір? Чи можна на такому, принизливому для людської гідності, соціально-економічному фундаменті будувати цивілізоване суспільство майбутнього? Тоді яку модель взяти за основу? Чим не тема для суспільного дискурсу? 
Переходимо до наступного питання.
ЩО ТАКЕ ДЕОЛІГАРХІЗАЦІЯ - відсторонення від управління чи позбавлення власності групи одіозних персон? Чому ж тоді перерозподіл майна відбувається виключно на користь інших одіозних осіб, а не для суспільного блага? Може, починати слід не з перерозподілу власності, а з суспільного контролю над розподілом остаточного прибутку, як це робиться в цивілізованих країнах? Провал комунізму в усьому світі був зумовлений тим, що послідовники марксизму-ленінізму запізнилися десь років на 100 і вперто продовжували боротися з капіталістами, тоді як капітал, ще з початку ХХ сторіччя, перестав бути основним фактором виробництва, поступившись місцем менеджерам, а відтак в 40-х роках вже остаточно втратив свій домінуючий роль на формування суспільно-історичних відносин. Тому проблема не в приналежності власності, а в тому, хто володіє правом на остаточний розподіл прибутку.
ВИХІД УКРАЇНИ З ПІД ЗОВНІШНЬОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ. Ситуація відома всім: МВФ вимагає підняти ціни і тарифи, пенсійний вік, позакривати виробництва, розпродати землю. Дивно, що наших жінок здати в оренду на чуже утримання ще не пропонує. Нам кажуть, що то ми ж позичаємо, а тому мусимо виконувати вимоги кредитора. Та абсурдність ситуації полягає насамперед у тому, що ми опинилися в стані постійного позичальника-лузера саме через те, що ще з початку 1990-х невпинно виконували всі вимоги цього кредитора, знищуючи вітчизняне машинобудування, переробну промисловість, соціальну інфраструктуру, переводячи країну на тотальну залежність від імпортної продукції. Природно, що розвалена за рекомендаціями західних консультантів соціально-економічна інфраструктура країни фактично не може існувати без зовнішніх дотацій, прирікаючи не лише нинішнє, а й прийдешні покоління на зовнішню кабальну залежність. Тому завданням №1 сьогодні має бути не чергова здача наших національних інтересів (у тому числі й у соціальній сфері) за чергову подачку від МВФ, а зміна соціально-економічних взаємин всередині країни з тим, щоб вийти на побудову відносно самодостатньої економіки з диверсифікованими джерелами фінансування. Так, як це робили сьогоднішні геополітичні лідери, пройшовши шлях від рабовласницького й феодального суспільства до сучасних цивілізованих держав. 
ДЕМОНОПОЛІЗАЦІЯ – розпочинається з розвитку й підтримки малого і середнього бізнесу з обов’язковим збереженням та подальшим розвитком великих промислових корпорацій, у яких право на розподіл кінцевого прибутку має перейти під контроль суспільства (через профспілки, ради трудових колективів і т.ін.). 
МОДЕРНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ – сучасна економіка це не аграрний сектор, а добувна й переробна промисловість, машинобудування й високі технології. Слід врешті зрозуміти, що без наявності кожної з перерахованих ланок промислової піраміди ми ніколи не збудуємо економіку нового технологічного укладу, а відтак не матимемо шансу на нормальний цивілізаційний розвиток.
Для цього потрібно СТИМУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ через побудову всіх стадій промислової піраміди та забезпечення збуту не менше 80% виробленої продукції на внутрішньому ринку. Саме це стимулюватиме розвиток національної економіки та підтримуватиме її стабільність у залежності від змін кон’юнктури на зовнішніх ринках. Для цього нам потрібно суспільство заможних громадян, здатних забезпечувати попит на продукцію насамперед національної економіки. Для економіки України є набагато ціннішим, як в моральному, так і в економічному плані, її простий громадянин, який купує продукти, предмети побуту й промисловості власного виробництва, ніж олігарх, корумпований чиновник чи депутат, який витрачає мільйони на яхти, діаманти, ролз-ройси, патек-філіпи, стимулюючи розвиток економік інших країн, при цьому добиваючи рештки економіки нашої злиденної держави. 
На жаль, дискурс на центральних телеканалах на ці та інші теми під табу – олігархічні та грантові ЗМІ тут єдині в небажанні говорити про це. Їхня платівка одна: революція завершена, тепер треба затягти паски, багато працювати й мало отримувати, бо інакше грошей МВФ не дасть; реформи ідуть, але через війну не все так швидко, тому терпіть і не будьте «агентами Кремля», а то «Шатун» прийдет и путин нападет».
Насправді, Українська Революція тільки починається і беззаперечним підтвердженням цьому є невпинне прагнення найактивнішого ядра суспільства до побудови нової цивілізації, яка ґрунтуватиметься на нових, справедливих соціально-економічних відносинах.
Чим раніше суспільство розпочне Революційний дискурс (прогресивний, проривний, цивілізаційний) тим буде більше шансів почати швидше будувати сучасну країну – країну-цивілізацію, країну, де найвищою цінністю будуть нові справедливі суспільні відносини, в центрі яких буде людина нової доби – Людина–Творець!

 

 

Олексій Якименко

Топ - новина
ДО «ФОРМУЛИ МИРУ»

02.10.2019

Замість криків про зраду і звинувачень треба зайнятись випрацюванням документів (законів) і практичних заходів з реалізації того, що допоможе зціленню України

Публікації
Правда, яку не кажуть людям

02.11.2019 

Україна, як Система, має продукувати "умови для максимальної самореалізації та задоволення матеріальних та духовних потреб кожного та умови для гідного життя всіх своїх громадян".