увійти:
- Головна
- Відео/фотогалерея
- Інтерв'ю
О.Зарубінський: «Якщо хтось хоче в театр, нехай іде в театр»
11.03.2008
Розмова з Олегом Зарубінським, народним депутатом від Блоку Литвина
Ситуація в нашій державі доволі тривожна. Паралізований парламент, спекулювання на міжнаціональних, мовних, історичних розбіжностях українського народу – це все може стати національною проблемою. Таку думку висловив у розмові з кореспондентом “Газети” народний депутат від Блоку Литвина Олег Зарубінський.
Гідність народу паплюжити не можна
– Пане Олеже, нещодавно ви зареєстрували законопроект “Про внесення змін до кодексів України щодо запровадження відповідальності за приниження гідності українського народу”. Чому виникла ідея такого закону?
– Мені здалося, що в нас не тільки пересічні громадяни не дуже патріотично налаштовані, а й деякі посадові особи не розуміють, що гідність народу – це та категорія, яку не можна паплюжити. Тим паче посадовцям. Коли готував цей законопроект, то звернувся до інституту законодавства Верховної Ради з проханням розтлумачити мені, а що власне є гідністю? Ми кажемо про гідність дівчини, гідність людини, а що є гідністю народу? Внаслідок цієї роботи я зрозумів, що це та категорія, яка має стати частиною українського законодавства, і за порушення цієї гідності мають карати.
– А що належить до категорії гідності українського народу?
– Це сукупність національних, традиційних духовно-культурних, морально-етичних цінностей, етнічної самобутності й історичної пам’яті українського народу. Їх приниження, тобто будь-які публічні дії, спрямовані на паплюження, що підривають авторитет народу серед інших і ганьблять почуття його самоповаги, має каратися. Взагалі, гідність народу – це доволі складна категорія. Тому хочу наголосити, що ця категорія не лише характеризує рівень соціальної значущості, а й виступає, і це дуже важливо, певним мотиваційним елементом єдності українського народу. Воно, може, по-філософськи звучить, але якщо замислитися, все стає зрозуміло. Тобто це мотиваційний елемент єдності народу, це рушій соціальних, економічних, політичних і інших процесів модернізації України.
Лакмусовий папірець для влади
– Але в нашій історії є певні моменти, які неоднозначно сприймають у різних регіонах України...
– Це не суперечить єдності народу. Тлумачення історії по-різному – це нормально, це навіть історична дискусія. Проте я визначаю, що є приниженням гідності. Будь-яке тлумачення, будь-які історичні дискусії не повинні заходити в те поле, яке визначає сутність народу. Якщо говорити глибше, то ситуацю, безумовно, ускладнює те, що почасти зауважую публічне нехтування морально-етичними цінностями українського народу, а в певних колах поширюється хибна думка про неспроможність українського народу до повноцінного державного будівництва, про його другорядність тощо. Ця тенденція не оминула і певних посадовців в органах державної влади та місцевого самоврядування, що для мене є особливо небезпечним, бо вони певною мірою є мультиплікаторами, тобто впливають на людей.
– Чи не вважаєте, що ці тенденції часто штучно створюють певні люди, яким це вигідно?
– На сто відсотків у цьому переконаний. Адже ніякі мовні особливості, жодні конфесійні особливості не суперечать категорії “народ”. Це – по-перше. По-друге, педалювання цих цінностей не повинне принижувати гідність народу. Бо ми зараз на такому етапі, коли спекуляція навколо відмінностей і меншовартості доходить до масштабів національної проблеми.
– І це може мати дуже серйозні наслідки для держави як такої?
– Безумовно! Ви ж подивіться, що діється! Не беру до уваги лише парламент, а суспільство загалом. Я відчуваю справжню спекуляцію довкола проблем української пам’яті. Це неприпустимо. А тому вирішив запропонувати такий законопроект, де визначаю, що таке гідність народу як категорія і що таке приниження гідності. Закон передбачає відповідальність за порушення гідності українського народу, такі дії карають штрафом. А зважаючи на особливий статус саме посадових осіб органів державної влади і органів місцевого самоврядування як представників народу, то для них за порушення гідності українського народу пропоную встановити кримінальну відповідальність.
– Однак якщо є свідомі спекуляції щодо розз’єднання народу, то чи не буде спекуляцій щодо самого законопроекту і чи підтримає його Верховна Рада?
– Хотів би почути хоч якісь аргументи з боку будь-якої фракції проти мого законопроекту. Це як лакмусовий папірець.
Переформатування змінить владу
– А зараз питання з іншої сфери. Нещодавно представники блоку НУ-НС заявили, що вони вибирають курс на зближення з Блоком Литвина. Скажіть, будь ласка, чи були якісь пропозиції щодо співпраці і чи готовий Блок Литвина до цього?
– Так, ми ж співпрацюємо! Мене такі заяви, які часто-густо в хронологічній послідовності залежать, очевидно, від проблем у тих чи інших блоках і фракціях, трошки дивують. Із ким ми не співпрацюємо? Та без нашого позитивного голосування жодне рішення не ухвалено. Тобто там, де є позитивна спрямованість того чи іншого законопроекту, ми голосуємо. Були ключовими бійцями проти закону про державні закупівлі. Ми раді, що НУ-НС підтримав нас у цьому. Співпрацюємо не стільки із силами, скільки з конструктивними ініціативами та пропозиціями. Звідки б вони не виходили. Саме це відрізняє нас від інших. Для нас сесійна зала не поділена на дві половини. Навіть якщо вони двадцять разів будуть нашими опонентами, а законодавча ініціатива відповідатиме потребам людей, ми віддамо за неї 20 голосів. А щодо якихось організаційних форм, то нехай чіткіше сформулюють свої пропозиції. Хіба валиться коаліція? Хіба хтось вийшов із фракцій коаліції? Чи я щось не розумію?
– Тобто про переформатування коаліції не йдеться, а йдеться лише про ситуативну підтримку певних законодавчих ініціатив?
– Безумовно. Ми не хочемо конфронтації. А щодо переформатування коаліції, то це, очевидно, є однією з головних причин тих подій, які зараз відбуваються в парламенті. У вівторок мене здивувало, коли пан Яценюк зайшов о 10-й годині в сесійну залу, ніхто нічого не блокував, а він не відкрив засідання. А за регламентом це є обов’язковим. Тобто я думаю, що хтось не хоче розблоковувати ВР, їм вигідніше тримати її в “підвішеному” стані.
– А хто не хоче?
– Не знаю. Але у вівторок усі сиділи на своїх місцях, була абсолютно вільна трибуна. Не знаю, чому не відкривають засідання! Очевидно, хтось хоче тримати ВР у “підвішеному” стані для якихось своїх цілей. У тому числі для розробки, а, може, й втілення сценарію щодо переформатування коаліції.
– Який формат передбачається?
– Хіба ви не знаєте? Як на мене, це вже всі знають! Переформатування буде таким, щоб змінився склад влади в Україні, в тому числі й уряду. Та я не розумію, чому ці питання розглядають кулуарно, а в сесійній залі влаштовують театральні вистави. Якщо хтось хоче в театр, нехай іде в театр. А я хочу працювати. Тому сьогодні фракція Литвина виступає з вимогою відкрити засідання Верховної Ради і не перешкоджати роботі народних депутатів усілякими театральними виставами.
Розмовляла Ірина Гамрищак
«Львівська Газета», четвер, 06 березня, 2008 року, № 32 (340)
роздрукувати сторінкуЩоб залишити коментар потрібно увійти або зареєструватися
Топ - новина
ДО «ФОРМУЛИ МИРУ»
02.10.2019
Замість криків про зраду і звинувачень треба зайнятись випрацюванням документів (законів) і практичних заходів з реалізації того, що допоможе зціленню України
Публікації
Правда, яку не кажуть людям
02.11.2019
Україна, як Система, має продукувати "умови для максимальної самореалізації та задоволення матеріальних та духовних потреб кожного та умови для гідного життя всіх своїх громадян".
