Саме так характеризує сьогодні ситуацію в державі політичний біженець з України, гендиректор видавничого та поліграфічного центру "Такі справи" Олександр Данилов. Йому відмовлено у реєстрації благодійного "Фонду політичних біженців", до якого, окрім нього ввійдуть Мирослава Гонгадзе, Микола Мельниченко, Сергій Шолох та Олександр Іляшкевич. Головна мета фонду полягає у найскорішому поверненні політемігрантів додому та відновлення їх матеріальних і моральних прав.

На думку пана Данилова, влада просто боїться такої реєстрації, оскільки усвідомлює, що з дотриманням прав політичних біженців в Україні існують серйозні проблеми. Він також вважає, що підстави стверджувати про переломний момент, який принесла революція, немає. Бо то б до України повернулися б усі до останнього, хто у 2004 році підтримували помаранчевий рух.

Причина "гри Мін'юсту з реєстрацією фонду", за словами Данилова, полягає у позові литовського інвестора "Таких справ" "Tokios Tokeles" до міжнародного трибуналу проти української бюрократії. Україна відповідно і собі, в обличчі податкової, вдруге порушила кримінальну справу проти Данилова, яку було прикрито за минулої "злочинної" влади. У ній ідеться про відмивання 200 мільйонів доларів на передвиборчу кампанію партії Юлії Тимошенко "Батьківщина" у 2002 троці. В обмін на її чергове закриття нова влада вимагає припинення литовського позову. У цьому політичному аспекті поліграфцентр "Такі справи" почав відкрито виступати із заявами про відкриті репресії проти тих, хто її раніше підтримував. Слід нагадати. Що підприємство у скрутний для Юлії Тимошенко час у період минулих парламентських виборів надрукував про неї книгу "Невиконане замовлення" та інші пропагандистські матеріали, за що режим Кучми розпочав справжні гоніння видавництва. Потім у період минулорічних виборів "Такі справи" на благодійній основі за собівартістю надрукувало мільйонні тиражі агітаційних матеріалів для кандидата в Президенти Віктора Ющенка.

Не дивлячись на це, підприємство, очолюване політичним біженцем, знову зазнає утисків. Що свідчить про певного роду шантажування новою владою поліграфпідприємства стосовно литовського позову, який може обернутися для України та її керівників справжнім політичним скандалом на міжнародному рівні. Це аж ніяк не примножить дощ інвестицій, про які так багато розповідає Президент та Уряд. Крім того, реєстрація фонду політичних біженців може завдати прямої шкоди іміджу тим особам, які ревно іменують себе в Україні чесною політичною елітою. Оскільки відновлення прав людей, які змушені були просити політичного притулку у США та Європі, потягне за собою розкриття далеко не безневинних порушень прав людини в країні, що прагне якнайшвидше за будь-яку ціну опинитися в ЄС. Цікаво також, що думають з цього приводу Президент і Прем'єр, які відмовляються від діалогу з тими, які, по-суті, допомогли їм побороти колишній режим. Очевидно, що пам'ять людська коротка, а тим більше, політична, не дивлячись, на те, що рани, завдані минулою владою, досі не загоїлися.

Тетяна Ковальчук, прес-служба Народної Партії